|
|
|
|
|
|
|
Губернський архітектор П. І. Фурсов став автором проекту будівлі, і він же здійснював контроль за будівельними і оздоблювальними роботами. Вежа своїм фасадом більше схожа на палац, а сторожова вишка дуже нагадує дзвіницю храму.
Протягом усього свого існування, каланча використовувалася пожежною службою. У 60-ті роки минулого століття до неї було прибудовано бічні службові приміщення, а в 70-ті роки – пожежне депо. При пожежної каланчі були житлові приміщення для службовців і пожежників, стайні, сараї для машин і бочок з водою, спостережна вишка, з якої можна було бачити все місто і спостерігати за виникненням пожеж.
Збудована в стилі ампір, костромська каланча – одна з найкращих споруд такого типу в російській провінційної архітектури XIX століття. Навіть імператор Микола I, колишній в Костромі в 1834 році з візитом, захоплювався цією будівлею. Після цього за каланчею закріпилася слава «кращою пожежної каланчі російської провінції». Крім цього, каланча – видатний пам’ятник архітектури епохи класицизму.
З 2005 року каланча віддана Костромському музею – заповіднику.
