Сад Венери

96

Сад Венери був спланований і засаджена фруктовими деревами в 1721-1724 роках. Для його захисту від моря і вітрів був споруджений земляний вал з підпірної кам’яною стіною, висота якої становить більше трьох метрів. Стіна розділена контрфорсами на 76 напівциркульних ніш, а її протяжність становить майже чверть кілометра. На самому верху земляного валу розташована алея, з якої можна одночасно охопити поглядом три саду Марлинского ансамблю і берег затоки.

За планом сад являє собою прямокутник, витягнутий уздовж стіни та ставка. Він розділений навпіл поздовжньої алеєю і розбитий на 6 частин доріжками, йдуть поперек. У XVIII столітті біля самої стіни західній частині саду Венери перебувала голубник, а в східній розташовувався великий трельяжні павільйон. Всі доріжки і алеї в саду виконані строго геометрично.

Під час Великої вітчизняної війни Сад Венери був дуже сильно пошкоджений, відновлення тривало аж до 1980 року. Тоді ж реставрували підпірну стіну з кам’яними сходами і балюстрадами. Цей сад композиційно перегукується з садом Бахуса: осі поперечних доріжок, розташованих у середній частині саду Венери, візуально тривають в трьох поперечних доріжках саду Бахуса.