Софійська дзвіниця

296

У новгородському кремлі, практично впритул до однієї з його стін у вигляді стіни з п’ятьма проходами височіє дзвіниця Софійського собору. Вперше Софійська дзвіниця згадується в 1437 році. Літописне повідомлення оповідає про сильну повінь, подмывшем кремлівську стіну і обрушившем дзвіницю. Деякі дослідники вважають, що вона розташовувалася прямо на стіні, або поряд з нею.

Через два роки при архієпископі Євфімії була побудована нова дзвіниця, яка впродовж наступних років неодноразово перебудовувалася. В середині XVI століття були побудовані шість нових стовпів, що утворюють п’ять прольотів, в яких були поміщені дзвони. Колись Софійські дзвони лунали на 50 верст і славилися особливою мелодійністю. Вони назавжди увійшли в серці великого композитора Сергія Рахманінова, який народився на Новгородчине.

Трагічна історія новгородських дзвонів почалася в серпні 1941 року, коли баржа, на якій їх намагалися евакуювати, була підірвана німецькою бомбою. Дзвони затонули у річці Волхов, встигли врятувати тільки два великих дзвони, які були закопані. Від постійних обстрілів дзвіниця сильно постраждала. Але вже в 1948 році пам’ятник повністю відновили в тому вигляді, яким він був у XVII столітті.

Дзвони повернулися на своє історичне місце, правда вже були непридатні для дзвону. Їх можна бачити на спеціальному фундаменті біля підніжжя дзвіниці. А новгородці та гості міста кожен день вранці і ввечері можуть насолоджуватися мелодійним дзвоном нових дзвонів Софійського собору.