Троїцький собор

250

Свято-Троїцький кафедральний собор – головна споруда Псковського кремля. Цей храм – одна з головних визначних пам’яток Пскова. У Х столітті він був заснований за розпорядженням княгині Ольги, однак дійшов до наших днів будова – четверте за рахунком. Всі попередні варіанти собору руйнувалися з різних причин, але кожен раз храм відбудовували заново. Нинішню споруду звели в 1699 році.

Перший варіант собору, побудований в часи княгині Ольги, був дерев’яним і не пережив пожежі. Вогонь не пощадив храм, і практично повністю його знищив. Потім, приблизно у 1138 році, собор відбудували з каменю. Однак і тут майстрів чекала невдача. Простоявши два століття, у храму обрушився звід, і в 1365 році, використовуючи існуючу основу, надбудували черговий варіант собору. Однак історія знову внесла свої корективи і в 1609 році собор впав, після того, як у Кремлі рвонув пороховий склад.

У 1699 році закінчилося зведення четвертого собору, поки останнього. Кожне нове будівництво не могло в точності повторити перше будова, і з’являлися авторські доповнення. Мабуть, найбільш суттєві зміни помітні в останньому варіанті. Порівняно з попередніми соборами, нинішня споруда набагато вище і досягає 72 метрів у висоту. Тут проглядаються традиції московської архітектури XVII століття, наприклад, шестистовпний четверик, увінчаний п’ятьма главами.

У стародавні часи Троїцький собор був центром проведення найважливіших міських подій. Перед ним розташовувалася вічова площа, на якій призначалися посадники і князі. А соборний вівтар був місцем зберігання меча святого Довмонта-Тимофія, який вручався всім закликається псковським князям знак благословення. Подклет Троїцького собору використовувався для поховання князів і священнослужителів, а пізніше і місцевих архієреїв. Тут покоїться юродивий Нікола Салос, який в шістнадцятому столітті врятував Псков від карального походу Івана Грозного. У соборі зберігалися архів і скарбниця, вівся літопис.

У 1935 році служіння в храмі припинили і при соборі заробив антирелігійний музей. До звичного режиму собор повернувся в роки німецької окупації і з тих пір служба там більше не припинялася.