Валдайського Іверський монастир

233

Валдайського Іверський Богородицький Святоозерский монастир – чоловічий православний монастир. Був заснований патріархом Никоном з схвалення царя Олексія Михайловича. Це перший монастир, побудований на Русі після смутного часу.

Восени 1653 року були збудовані й освячені дві дерев’яні церкви: Соборний храм – на честь чудотворної ікони Іверської Божої Матері, а теплий – в ім’я митрополита Московського святителя Филипа. Никон перейменував посад Валдайського в село Богородіцкоє, освятив Валдайское озеро, опустивши на дно Євангеліє і хрест, і назвав озеро Святим. Тому монастир носить додаткову назву – Святоозерский.

Для прославлення обителі в монастир були перенесені святі мощі Якова Боровицького. Сюди ж з Москви була доставлена копія чудотворної ікони Божої Матері, поражавшей своїм небаченою пишністю.

В радянський час на території Валдайського Іверського Богородицького Святоозерского монастиря знаходився історико-архівний музей, музей краєзнавства. Під час Великої Вітчизняної війни знаходився госпіталь, потім будинок інвалідів для учасників війни, а також лісова школа для дітей, хворих на туберкульоз. У 70-ті роки ХХ ст на острові побудували селище, а на території монастиря працювала база відпочинку.