Юрєв монастир

285

Свято-Юр’єв монастир – найбільший з новгородських монастирів. Обитель була заснована в місці, де річка Волхов витікає з озера Ільмень, князем Ярославом Мудрим в 1030 році. Князь, який отримав при хрещенні ім’я Георгій, присвятив обитель та її головний храм Святого Великомученика Георгія. Протягом багатьох сторіч Юр’єв монастир відігравав провідну роль серед численних новгородських монастирів, був справжнім оплотом духовності. Земельні володіння монастиря були воістину величезними, а настоятель обителі вважався другим духовним обличчям після новгородського архієпископа.

Головний храм обителі – Георгіївський собор – видатна пам’ятка давньоруської архітектури. Він був побудований в 1119 році майстром Петром – першим російським зодчим, ім’я якого зафіксоване в літописах. В архітектурі собору поєднуються візантійські і київські елементи, але при цьому він має чітко виражені індивідуальні риси.

В історії монастиря були періоди розквіту, переживав він і складні часи. Найбільший розквіт припадає на XIX століття, коли настоятелем став архімандрит Фотій (Спаський), що користувався величезною повагою імператора Олександра I. Фотій був духовним батьком графині Анни Орлової, спадкоємиці графа Олексія Орлова-Чесменського. Володіла величезним станом графиня робила великі пожертви монастирю, і в ці роки тут велося велике будівництво. У 1841 році була зведена дзвіниця за проектом знаменитого архітектора Карла Россі. Переказ свідчить, що вона мала перевершити московську дзвіницю Івана Великого, але імператор Микола I власноручно викреслив з креслення один ярус. У 20-30-ті роки монастир був закритий і розорений, а роки війни тут базувалися німецькі та іспанські частини. І тільки в 1991 році Юр’єв монастир було повернуто Церкві, і життя в ньому почала відроджуватися.